У монографії здійснюється спроба дослідити вплив кризи релігійного досвіду особистості на якість духовного життя. Практична значущість полягає у застосуванні результатів та висновків роботи для формулювання практичних рекомендацій щодо подолання кризи через приклади Святого Письма, зокрема Йова та Єремії та застосування методів психологічної герменевтики та екзегетичного методу біблійних текстів.