Nicht lieferbar
Bachelor Thesis from the year 2009 in the subject Didactics - English - Pedagogy, Literature Studies, grade: 10, , language: Ukrainian, abstract: Початок третього тисячоліття, коли посилюються та стають більш очевидними процеси інтеграції України у Європейську та світову спільноти, ставить нові вимоги перед українською освітою, її якістю та змістом. “Виникає потреба в людях, які практично володіють іноземною мовою, зокрема англійською мовою як мовою міжнародного спілкування” [1, 6], і таким чином сучасний українець повинен вміти орієнтуватись у теперішньому полікультурному світі, встановлювати контакти та вести діалог з представниками інших культур, усвідомлювати свою власну особливість та значення в сучасних світових процесах, для того щоб ефективно задовольняти вимоги сучасності й посідати гідне місце серед інших національних та культурних спільнот. Один з перших та найважливіших соціальних інститутів покликаних формувати нову модель світогляду та установлення відносин з навколишнім світом – це інститут середньої освіти, зокрема його невід’ємна складова – навчання іноземних мов. “Підготовка учнів середньої школи до комунікації на міжнаціональному рівні – таке завдання стоїть перед учителем іноземної мови на сучасному етапі розвитку суспільства” [2, 12]. Це передбачає не тільки навчання мовному матеріалові – лексичному, граматичному та фонетичному – але й формування культурологічної, країнознавчої та комунікативної компетенції, без яких неможливо досягти високого рівня міжкультурного спілкування. Як показує досвід, ігнорування або недостатня увага до екстра- та паралінгвістичних компонентів спілкування може призвести до непорозумінь та з’явлення негативних стереотипів, які заважають зближенню та поліпшенню відносин між представниками різних культурних груп. Актуальність роботи полягає в осмисленні та визначенні важливості для сучасної української молоді мати навички та вміння міжкультурного спілкування задля успішної реалізації свого творчого, інтелектуального та духовного потенціалу, а також майбутнього кар’єрного росту у професійній діяльності. Здатність вести міжкультурний діалог визначає не тільки кар’єрні, професійні та інші стосунки офіційного характеру але й особисті зв’язки та контакти, коли міжнародний обмін у сфері освіти та виробництва з кожним роком набуває все більших обсягів. Таким чином, міжкультурне спілкування поступово стає невід’ємною частиною повсякдення.